English
Русский |
 |
"Обличчя війни.1941-1945"
|
До Бориса Миколайовича Малиновського в жовтні 2019 року прийшов лист з Музею битви за Дніпро в місті Лоєв, Білорусь. Керівництво Музею звернулося з проханням, по можливості, передати фото та документальні матеріали, які є у нього, як учасника битви за Дніпро.
Борис Миколайович вирішив підготувати і подарувати Музею Лоєва крім своїх книг, альбом з фотографіями зустрічей однополчан в містах Білорусі. Однак з 13 листопада 2019 року Бориса Миколайовича немає з нами. Ми вирішили завершити його роботу, додавши розповіді з його книг і виступів, а також деякі матеріали з військових архівів про шляхи артилерійських полків у складі яких він пройшов свій бойовий шлях. В результаті з'явилася дана книга. Сподіваємося вона буде цікава читачеві як свідчення очевидця тих трагічних і героїчних років.
Борис Миколайович Малиновський почав службу червоноармійцем ще в довоєнні роки в 40-му запасному артилерійському полку, закінчивши полкову школу в Пушкіно в званні сержанта, потім був переведений в 108-й гаубичний артилерійський полк (108 ГАП). 108 ГАП був сформований в 1920 р., зустрів початок війни у військовому таборі в Пушкіно.
22-24.VI.1941 — 108 ГАП РГК здійснює марш, займає бойові порядки в районі Виборгу. Підтримує в боях частини 50СК 23А
20.VII.1941 — Полк перекинуто на Кінгісеппський напрямок для підтримки курсантів Ленінграда
VIII.1941 — Полк зосереджений в Тихвіні і спрямований в Гороховецький табір, де переформований в 108 ПАП РГК. Командир - майор Яровий А.П.
С 14.Х.1941 — Полк в битві під Москвою взаємодіє з частинами 30А і 31А
В жовтні 1941 року – Борису Малиновському - заступнику командира взводу управління 108 ГАП АРГК - присвоюється звання гвардії сержант.
22.ХI.1941 — Борис Малиновський був поранений під Калініним (Тверью)
ХI.1941 — V.1942 — знаходився в Евакогоспіталі 3330 м.Тюмень, м.Камишлов, м.Кіров (Вятка).
З квітня 1942 року, після важкого поранення та Евакогоспіталю, Борис Малиновський продовжив службу в 84-му артилерійському полку (АП) 55-ї стрілецької дивізії.
V.1942 — IV.1943 — воював на Північно-Західному фронті в 55-й стрілецькій дивізії 84 АП. Йому присвоюють звання молодшого лейтенанта.
5.VII.1943 — Центральний фронт, Курська дуга, 13 армія, 61 армія, форсування Дніпра, Чернігівська обл. (19.IХ.1943), Любеч, Щорс.
Білоруський фронт. Борису присвоєно звання - лейтенант. Нагороджений орденами "Червона зірка", "Вітчизняної війни II ступеня".
1944 рік – Малиновський начальник розвідки 84 АП, присвоєно звання старший лейтенант.
З жовтня-листопада 1944 року — Прибалтійський фронт, Порккала Удд (Фінляндія) - військова база Балтійського флоту. 55-а СД стає 1-ю дивізією морської піхоти Балтійського флоту.
В 1945 році – Борис Малиновський - командир першої батареї першого дивізіону 84 АП, присвоєно звання гвардії старший лейтенант.
В серпні 1945 року був звільнений в запас у зв'язку з інвалідністю, отриманої на фронті. Борису виповнилося двадцять чотири роки. У пенсійній книжці стаж служби в армії дорівнював десяти рокам: чотири роки, проведені на фронті, склали вісім років: - "Як всі, хто демобілізувався, я отримав вихідну допомогу - близько п'яти тисяч рублів. Державні облігації здав до фонду оборони, йдучи з армії."