Були присутні:
члени вченої ради: дійсн. чл. АН УРСР І.Т.Швец, дійсн. чл. АН УРСР С.О.Лебедєв, чл.-кор. АН УРСР С.І.Тетельбаум, д-ри техн. наук А.Д.Нестеренко, В.І.Толубинський, канд. техн. наук Л.В.Цукернік, Є.В.Хрущева, А.Н.Мілях, А.І.Петров.
Запрошені:
голова Бюро ВТН, дійсн. чл. АН УРСР М.М.Доброхотов.
Інститут математики: директор Ін-ту, дійсн. чл. АН УРСР О.Ю.Ішлинский, зав. відділом І.Б.Погребисский, докт. техн. наук С.Г.Крейн.
Інститут електротехніки: співробітники лабораторії моделювання та регулювання (зав. лаб. С.О.Лебедєв), канд. техн. наук Л.Н.Дашевський, канд. техн. наук К.О.Шкабара, мол. наук. співр. З.Л.Рабінович, інженер С.Б.Погребинський, співробітник лабораторії автоматики, канд. техн. наук Г.К.Нечаєв.
Порядок денний:
1 Лічильно-вирішальна електронна машина (доповідь директора Інституту електротехніки АН УРСР, дійсн. чл. АН УРСР С.О.Лебедєва).
Слухали:
Доповідь дійсн. чл. АН УРСР С.О.Лебедєва "Лічильно-вирішальна електронна машина".
Принцип роботи швидкодіючої машини - принцип арифмометра. Основні вимоги до такої машини - прискорення і автоматизація рахунку. Перед лабораторією була поставлена задача створити працюючий макет електронної швидкодіючої лічильної машини. При розробці макета нами був прийнятий ряд обмежень. Швидкість операцій прийнята рівною 100 операцій за секунду. Кількість знаків обмежена п'ятьма в десятковій системі (16 знаків в двійковій системі).
Машина може виконувати додавання, віднімання, множення, ділення і ряд таких дій, як порівняння, зсув, зупинка, передбачена можливість додавання операцій.
Основним елементом електронної лічильної машини є елемент, що дозволяє виконувати підсумовування. Застосовані електронні реле (тригерні осередки), в яких здійснюється перекидання струму з однієї лампи в іншу шляхом подачі імпульсів на сітку. Це дає можливість виконувати дію додавання, з якої утворюються і всі інші дії. Замість десяткової системи застосовується двійкова, що визначається властивостями тригерних осередків (С.О.Лебедєв пояснює роботу машини за схемою). Крім елементів для рахунку, машина повинна мати елементи, які керують процесом обчислень. Такими елементами розв'язувальні пристрої та елементи запам'ятовування.
У 1951 році перед лабораторією поставлена задача - перевести макет в працюючу машину. Перешкодою для цього поки є відсутність автоматичного введення вихідних даних і автоматичного виведення отриманих результатів. Автоматизація цих операцій буде здійснена за допомогою магнітного запису, який розробляється Інститутом фізики (в лабораторії чл.-кор. АН УРСР О.О.Харкевича).
Питання задавали:
М.М.Доброхотов. Які ще рахункові машини розробляються в Радянському Союзі і якщо розробляються, то за яким принципом?
А.І.Петров. Яка галузь застосування машини?
О.Ю.Ішлінський. 1) Яка тривалість життя елементів машини? 2) Яка надійність роботи машини в зв'язку з виходом з ладу будь-якого елемента? 3) Як вдалося використати закордонні технічні матеріали? 4) Яка повинна бути кваліфікація операторів?
Г.К.Нечаєв. Яке співвідношення за часом рахунку і виведення (введення) завдання при автоматичній роботі машини?
І.Т.Швец. 1) Стан розробки електронно-лічильних машин в інших установах? 2) Який стан з розробкою лічильних машин за кордоном і які їхні параметри в порівнянні з нашою? 3) Хто розробив тригерні осередки, відколи вони відомі і де ще застосовуються? 4) Яка участь в цій комплексній роботі Інституту математики АН УРСР, Інституту фізики АН УРСР та Інституту точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР?
Л.В.Цукерник. Які оригінальні рішення, застосовані в розробленій Інститутом електротехніки АН УРСР машині?
С.Г.Крейн. Які завдання буде виконувати розроблена машина, коли вона буде автоматизована?
С.О.Лебедєв. Відповідаю, групуючи однорідні питання. Я маю дані по 18 машинам, розроблених американцями, ці дані носять характер реклами, без будь-яких відомостей про те, як машини влаштовані. У питанні побудови лічильних машин ми повинні наздоганяти закордон і повинні це зробити швидко.
За даними закордонної літератури, проектування і створення машини ведеться 5-10 років, ми хочемо здійснити будівництво машини за 2 роки. Показники американських машин такі: час множення на ЕНІАК 5,5 мс, на ЕДВАК 4 мс, на нашій машині 8-9 мс.
Крім Інституту електротехніки АН УРСР, розробкою машини займаються: а) СКБ-245 Міністерства машинобудування і приладобудування; спочатку вони розробляли машину із застосуванням реле, але тепер перейшли на використання електроніки; б) Енергетичний інститут АН СРСР; він використовує тригерні осередки; в) Інститут точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР, комплексно з яким проводиться наша робота. Ця машина така ж, як "МЭСМ" (російською мовою – МЭСМ - Малая электронная счетная машина), але розрахована на швидкодію більше, ніж для існуючих американських машин. Час операції в цій машині буде дорівнювати 0,2 мс (мова йде про "БЭСМ" – російською мовою – Большая электронная счетная машина).
Принципово новим у нашій машині є підсумовуючий елемент, а також вирішення питань здійснення взаємозв'язку окремих елементів машини. Основним принципом при створенні машини було використання тільки перевірених, відомих елементів, в тому числі тригерних схем.
Область застосування машини вельми широка. На ній можуть бути, в принципі, вирішені всі завдання, які зводяться до чисельного вирішення. За допомогою машини може проводитися рішення диференціальних рівнянь, складання всіляких таблиць. Переважне застосування цих машин - проведення однотипних розрахунків з різними вихідними даними (підрахунок траєкторій керованих снарядів). Поява електронних лічильних машин дає можливість застосовувати нові математичні методи для вирішення задач статистичної фізики.
Використовувати закордонний досвід важко, оскільки опубліковані відомості дуже скупі.
Працюючі на машині повинні бути трьох типів: математики (складання програм); оператори (знаходження пошкоджень в машині) і ті, хто поєднують обидві зазначені спеціальності.
Для існуючої машини час введення даних і виведення результатів дорівнює часу проведення операції.
Участь Інституту математики АН УРСР виражається в спільній розробці питань програмування. Участь Інституту фізики АН УРСР - в розробці магнітного запису.
Підвищення надійності машини ми здійснюємо попереднім тренуванням ламп.
Вихід з ладу будь яких елементів машини може бути легко виявлено.
Виступили:
О.Ю.Ішлінський. . Створення макета є одним з великих досягнень Відділення технічних наук і С.О.Лебедєва. Про значення машини дискутувати нічого. Наявність електронної машини знімає багато проблем і дозволить не застосовувати тих складних методів обчислень, які в даний час застосовуються. Ясно, що такі машини знайдуть дуже широке застосування як в оборонній промисловості, так і в науці.
Розробка такої машини є великим досягненням в науці. Надалі не слід машину завантажувати однотипними обчисленнями прикладного характеру, а потрібно з її допомогою вести наукові дослідження.
М.М.Доброхотов. Важливість проведених по лічильній машині робіт абсолютно очевидна. Завдання АН УРСР - розробити кращу в порівнянні з закордоном машину. Щоб машина була сконструйована краще, необхідно організувати обмін думками, необхідно організувати дискусії з принципових питань розробки машин. Необхідно обговорити роботу в масштабі Союзу РСР.
С.І.Тетельбаум. Треба значно розширити штати і матеріальну базу для прискорення проведення цих важливих робіт.
С.Г.Крейн. Застосування електронної машини дасть можливість застосовувати ряд нових методів в техніці. У зв'язку з цим необхідно максимальний розвиток проведених по машині робіт.
І.Т.Швец. Почуття задоволення і гордості за нашу Академію наук викликала доповідь С.О.Лебедєва, що заслухали зараз. Робота по електронним лічильним машинам відноситься до числа найважливіших робіт Академії наук УРСР. Необхідно максимально сприяти розвитку цих робіт і прискорити відпрацювання машини. До числа недоліків необхідно віднести наступне: 1) С.О.Лебедєв не бореться за пріоритет Академії наук УРСР по цій роботі; 2) комплексування роботи проводиться недостатньо, треба проводити роботу в більш тісному зв'язку з Інститутами математики АН УРСР і фізики АН УРСР; 3) не слід використовувати в застосуванні до машини термін "логічні операції", машина не може виконувати логічні операції; краще замінити цей термін іншим. Я вважаю, що розмах роботи, звичайно, треба збільшити, але не можна сказати, що ця робота - найголовніша в Академії наук УРСР, треба також пам'ятати, що асигнування Академії наук в 1951 р. зменшуються. Необхідно детально продумати, про що слід просити Президію АН УРСР для якнайшвидшого проведення роботи.
С.О.Лебедєв. Я повинен підкреслити, що значення роботи по лічильно-вирішальним машинам дуже велике. Як приклад можна навести таке. Єдиним ефективним способом боротьби з дальніми ракетами є посилка зустрічної ракети. Для цього потрібно визначити можливу точку зустрічі. Застосування обчислювальної машини дозволить швидко провести необхідні підрахунки траєкторій польоту ракет, що забезпечить точне попадання. Відносно скликання наради з лічильно-вирішальних машин можу повідомити, що за завданням уряду ескізний проект машини буде закінчений в I кварталі 1951 р. Цей ескізний проект буде переданий на розгляд експертам, де він буде вельми ретельно розглянутий. Згоден, що треба більшою мірою залучити Інститути математики і фізики АН УРСР. Зв'язок з Інститутом точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР є не тільки по лінії фінансування (хоча це важливо, тому що дало можливість швидко створити макет машини), але і з наукової лінії. Що стосується використання машини для розрахунків, важко буде відмовляти нужденним в розрахунках, так як питання лічильної техніки стоять в даний час дуже гостро.
Постановили:
1. Відзначити, що роботи, проведені в Інституті електротехніки АН УРСР під керівництвом дійсн. чл. АН УРСР С.О. Лебедєва з розробки електронної обчислювальної машини, є дуже актуальними і мають велике наукове і практичне значення, пов'язане з оборонними потребами СРСР і завданнями науково-дослідних робіт в різних областях науки та техніки.
2. Рекомендувати директору Інституту електротехніки АН УРСР, дійсн. чл. АН УРСР С.О. Лебедєву звернутися до Президії АН УРСР з клопотанням про здійснення заходів, спрямованих на подальше розгортання робіт зі створення радянської електронної обчислювальної машини, з тим, щоб значно прискорити темпи робіт, розширити експериментальну базу в Феофанії, підготувати потрібні кадри, забезпечити необхідну участь в цій роботі інших інститутів АН УРСР.
3. Зазначаючи комплексний характер роботи, що проводиться Інститутом електротехніки АН УРСР спільно з Інститутом точної механіки і обчислювальної техніки АН СРСР, з Інститутами математики і фізики АН УРСР, вважати за доцільне розробити заходи для найбільш ефективного проведення спільних дослідницьких і конструкторських робіт на основі комплексної участі в них наукових установ АН СРСР, АН УРСР, а також Міністерства приладобудування і машинобудування СРСР.
| Голова вченої ради, дійсн. чл. АН УРСР | І.Т.Швец |
| Вчений секретар | Є.В.Хрущева |