English      Русский

Обкладинка книги "Маленькі розповіді про великих учених", за редакцією Бориса Малиновського

"Маленькі розповіді про великих учених"

За редакцією Бориса Малиновського

110-річчю Миколи Михайловича Амосова,
120-річчю Сергія Олексійовича Лебедєва,
100-річчю Віктора Михайловича Глушкова
присвячується:
Ювілейний збірник вибраних публікацій М.Амосова, С.Лебедєва, В.Глушкова і спогадів сучасників


К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5.



"Інформація у чистому вигляді – це знання.
Справжнє джерело знання – це досвід."
Альберт Енштейн

"Геній — це один відсоток натхнення
і дев’яносто дев’ять відсотків поту."
Томас Едісон

Основні дати життя і діяльності Віктора Михайловича Глушкова

Віктор Михайлович Глушков народився 24 серпня 1923 р. в Ростові-на-Дону

1941 р. Закінчив середню школу в м.Шахти.

1948 р. Закінчив чотири курси Новочеркаського індустріального інституту.

1949 р. Закінчив Ростовський державний університет.

1951 р. Присуджено науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук.

1956 р. Присуджено науковий ступінь доктора фізико-математичних наук. Завідувач лабораторією ОТ Інституту математики АН України.

1957 р. Директор Обчислювального центру АН України в Києві.

1958 р. Обрано членом-кореспондентом АН України.

1961 р. Обрано академіком АН України (1962 р. - віце-президент АН України).

1962 р. Директор Інституту кібернетики АН України.

1964 р. Обрано академіком АН СРСР.

1964 р. Присуджено Ленінську премію за цикл робіт з теорії автоматів.

1967 р. Нагороджений орденом Леніна за досягнуті успіхи в розвитку радянської науки та впровадження наукових досягнень в народне господарство.

Присуджено премію імені М.М.Крилова за цикл робіт з теоретичної кібернетики, присвячених формальним методам проектування електродних обчислювальних машин.

1968 р. Державна премія СРСР (в складі авторського колективу) за розробку нових принципів побудови структур малих машин для інженерних розрахунків і математичного забезпечення для них, впроваджених в обчислювальних машинах серії "МИР".

1969 р. Присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці за великі заслуги в розвитку радянської науки.

1970 р. Обрано в члени німецької академії "Леопольдіна".

Присуджено Державну премію України (в складі авторського колективу) за розробку і впровадження автоматизованої системи управління радіотехнічним підприємством масового виробництва.

1973 р. Нагороджений орденом Жовтневої Революції за заслуги в розвитку кібернетики та обчислювальної техніки і в зв'язку з п'ятдесятиліттям.

Нагороджений орденом "Народна республіка Болгарія" І ступеня за великі заслуги в розвитку болгарської науки і в зв'язку з п'ятдесятиліттям.

1974 р. Обрано іноземним членом Академії наук Болгарії.

1975 р. Нагороджений орденом Леніна за заслуги в розвитку радянської науки і в зв'язку з 250-річчям АН СРСР. Обраний почесним доктором Дрезденського університету, почесним членом Польського кібернетичного товариства, іноземним членом Академії наук НДР.

1976 р. Нагороджений орденом "Знамя Труда" НДР за видатний внесок у співпрацю фахівців СРСР і НДР в розробку прогнозу розвитку технічних засобів електронних інформаційних систем.

1977 р. Присуджено Державну премію СРСР (у складі авторського колективу) за цикл праць з теорії дискретних перетворювачів і методів автоматизації проектування ЕОМ, які знайшли застосування в діючих системах. Обраний іноземним членом Польської Академії наук.

1978 р. Присвоєно почесне звання заслужений діяч науки України.

1979 р. Присуджено премію імені С.О.Лебедєва за цикл робіт з теорії перспективних ЕОМ і створення високопродуктивних засобів обчислювальної техніки і систем управління.

1980 р. Присуджено премію імені О.М.Крилова за цикл робіт з методів оптимізації в плануванні та управлінні.

1981 р. Присуджено премію Ради Міністрів СРСР за розробку і впровадження в народне господарство комплексу програмно-технічних засобів по створенню автоматизованих систем збору, передачі та обробки даних.

Присуджено Державну премію України (в складі авторського колективу) за розробку і впровадження в народне господарство базової АСУ ТП на магістральних нафтопроводах.

Віктор Михайлович помер 30 січня 1982 р. в Москві. Похований на Байковому кладовищі в Києві.


Хронологія комп'ютеробудування в Україні

За редакцією Бориса Малиновського "Маленькі розповіді про великих учених"
К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5
© Малиновський Б.М., 2013
© Босенко Є., ілюстрації, 2013
© Малашок Т.І. переклад з рос., 2022