Комп'ютер "Київ"

Лампова обчислювальна машина "Київ".

Наукові керівники проекту: Б.В.Гнєденко, В.М.Глушков

Учасники розробки: Л.Н.Дашевський, К.Л.Ющенко, К.О.Шкабара, С.Б.Погребинський.

Комп'ютер "Київ" став першою в Європі машиною з адресною мовою програмування, а також першою системою цифрової обробки зображень і моделювання примітивних інтелектуальних процесів. До нього були підключені два оригінальних периферійних пристрої, що дозволили моделювати найпростіші алгоритми навчання розпізнаванню образів і навчанню цілеспрямованому поводженню: пристрій для введення зображень з паперового носія чи фотоплівки і пристрій виводу зображень з комп'ютера. Використовувався в Обчислювальному центрі Академії наук України (1956 - 1962 р.).

"Киев" - асинхронний комп'ютер рівнобіжної дії, характерною рисою якого було широке використання принципу автономності роботи всіх його функціональних вузлів.

Комп'ютер оперував 40-розрядними двійковими числами з фіксованою комою перед старшим розрядом. 41-й розряд - знаковий.

Система команд - триадресна, 41-розрядна. Комп'ютер "Київ" був універсальним, міг виконувати 16 операцій керування, 8 арифметичних і 4 логічні операції.

Операції типу додавання і віднімання виконувалися зі швидкістю 12000 операцій за сек., типу множення - 5000 операцій за сек., типу ділення - 3000 операцій за сек.

Комп'ютер складався з наступних автономних функціональних вузлів: 1) пристрою керування, 2) арифметичного пристрою, 3) оперативного запам'ятовуючого пристрою, 4) пасивного запам'ятовуючого пристрою, 5) зовнішнього запам'ятовуючого пристрою, 6) пристрою введення, 7) пристрою виводу.

Крім того, був загальний пульт керування. Конструктивно комп'ютер був виконаний у вигляді окремих шаф, пульта керування і пристрою введення і виводу.

В основу побудови комп'ютера був покладений принцип малих блоків. Використовувалося понад 1000 стандартних блочків семи типів і 200 нестандартних блочків п'яти типів.

Усього використовувалося 2400 електронних ламп пальчикової серії 10000 крапкових германієвих діодів типу Д1-Д і 5000 імпульсних трансформаторів на сердечниках типу "оксифер 1000".

Електричне живлення комп'ютера здійснювалося від мережі трифазного струму 380/220 В 50 гц, причому кожна шафа мала своє автономне джерело постійних напруг.

Загальна споживана потужність комп'ютера "Киев" 25 ква.

Оперативний запам'ятовуючий пристрій на феритових матрицях передбачав можливість збереження 1536 41-розрядних двійкових кодів.

Пасивний запам'ятовуючий пристрій мав загальну систему керування з оперативним запам'ятовуючим пристроєм і виконаний на феритових сердечниках типу "оксифер 1000". У ньому вісім набірних кодів, 184 - постійно спаяних і 320 змінно спаяних кодів, всього 512 кодів.

Зовнішній запам'ятовуючий пристрій зберігав понад 6000 кодів на магнітних барабанах; передбачалася можливість підключення магнітних стрічок.

Введення інформації в комп'ютер здійснювалося з перфорованої стрічки зі швидкістю 70 повнорозрядних кодів у секунду.

Результати обчислень друкувалися на паперовій стрічці чи перфорувалися на перфострічці.

Структура і конструкція комп'ютера "Київ" допускали використання кожного з автономних пристроїв поза зв'язком із усією машиною в цілому, що давало можливість безупинно модернізувати окремі вузли комп'ютера, а також налагоджувати їх поза зв'язком з комп'ютером.

Комп'ютер проектувався з урахуванням можливості запуску його в серійне виробництво.