Слово про академіка В.М.Глушкова

Ситник Костянтин Меркурійович – академік НАН України,
почесний директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України

Віктора Михайловича Глушкова весь світ знає як талановитого організатора науки, геніального, одержимого вченого в багатьох галузях сучасної математики, одного з головних фундаторів кібернетики в СРСР. Його наукові праці та блискучі ідеї вплинули на розвиток цього напряму не лише в Радянському Союзі, а й у цілому світі. Він один із перших усвідомив важливість і перспективність створення вітчизняної електронно-обчислювальної техніки як для фундаментальної науки, так і для народного господарства. В.М. Глушков усвідомлював і глибоко розумів кардинальні напрями науково-технічного прогресу, життєві інтереси та насущні потреби країни. Його приваблювала можливість займатися справою, яка може безпосередньо впливати на рівень життя суспільства.

Я знав Віктора Михайловича по роботі в Президії Академії наук України. Ми сиділи поруч на засіданнях Президії, нерідко вислуховував його висловлювання щодо різних пропозицій та наукових ідей, виступи в дебатах по доповідях керівників установ Академії та її інститутах. Віктор Михайлович був надзвичайно працьовитою і цілеспрямованою людиною, прикладом високого служіння науці. Пригадую, англійську мову він вивчив за власною методикою: записував слова, цілі речення та переклад на маленьких аркушиках паперу, а потім запам'ятовував їх як картинку. Мені доводилося спілкуватися з ним і поза Президією, і не раз я мав можливість переконатися в його пунктуальності, організованості, зібраності. Одного разу нас запросили прочитати лекції для молоді в Жовтневому (нині Олександрівському) палаці. Слухачі збиралися надто повільно. І нам довелося чекати. Я спостерігав, як Віктор Михайлович, цінуючи свій час, помітно нервував, переймався тим, що марно спливають хвилини.

В.М.Глушков, М.В.Келдиш, Б.Є.Патон, К.М.Ситник (справа наліво)

Працював він напружено і плідно з ранку до вечора. Наукові дослідження, їх організація в Інституті кібернетики стали змістом його життя. Генерував блискучі науково-технічні та організаційні ідеї. Монографії виходили одна за одною. Повернувшись з відпустки, він видавав нову книжку. Наукові ідеї академіка Глушкова і сьогодні впливають на прогрес кібернетики й інформатики, обчислювальної техніки та інформаційних технологій. Вони реалізуються в роботі численних колективів дослідників.

Завдяки Віктору Михайловичу я дізнався і про певний стимул підвищення працездатності: чим довше його не обирали академіком академії наук СРСР, тим більше він продукував монографій та статей.

Ми, його колеги, добре пам'ятаємо скромність Віктора Михайловича, увагу та доброзичливе ставлення до товаришів, дружню підтримку, а на дозвіллі – його дотепні жарти, уміння вести застільну бесіду, а останню він полюбляв і навіть не нехтував зайвою чаркою, любив і заспівати. Віктор Михайлович був завжди душею колективу. Веселі та цікаві застілля в товаристві Глушкова надовго залишилися в пам'яті та приваблювали кожного, хто хоч раз був їх учасником.

А ще Віктор Михайлович був чудовим сім'янином, усе життя по-юнацьки закоханим у дружину. Обожнював своїх дівчаток Олю та Вірочку. Про сім'ю завжди говорив шанобливо, з великою ніжністю і теплотою.

В.М.Глушкову була притаманна дивовижна багатогранність устремлінь і захоплень. Він виявляв цікавість до всього: від навчання школярів до перепідготовки керівного складу міністерств і відомств, від осмислення з кібернетичних позицій будови людського організму до проблем біологічної науки й охорони здоров'я, від удосконалення методів керівництва своїм колективом до глобальних завдань планування й керування економікою.

Глибоко цікавився художньою літературою, любив поезію, музику. Зустрічі й бесіди з Віктором Михайловичем завжди були змістовними, цікавими і радісними.

Я глибоко вдячний долі, яка подарувала мені можливість спілкування з цією Великою Людиною і радий, що товаришував і товаришую з колишніми і нинішніми співробітниками Інституту кібернетики, які глибокою любов'ю і пошаною згадують свого директора.

Більшість людей, які знали Віктора Михайловича, вважають його великим Ученим, великою Людиною, великим Громадянином України.