Золоті віхи розвитку інформаційних технологій в Україні

Розвиток мікроелектроніки

Мікроелектроніка в Україні розвивалася як частина мікроелектронної галузі всього Радянського Союзу. У 60-х - на початку 70-х років ХХ ст. у Києві був створений і успішно працював потужний центр мікроелектроніки - Науково-виробниче об'єднання (НВО) "Кристал" із філіями в інших містах України. Про масштаб виконаної за вісім років роботи - розгортання наукових досліджень, створення матеріальної бази, добір кадрів - переконливо свідчать такі цифри: побудовано 148 тис. м² площ для розміщення науково-дослідних організацій і підприємств. Усі лабораторії і заводи були повністю оснащені необхідною технікою. На початку 80-х років ХХ ст. у НВО "Кристал" працювало понад 30 тис. осіб. Об'єднання в 70-і - 80-і роки ХХ ст. випускало розроблені ним же інтегральні схеми (у тому числі близько 30 типів великих інтегральних схем (ВІС), клавішні ЕОМ, калькулятори, мікроконтролери, мікроЕОМ та ін. Українська мікроелектроніка забезпечила успішний розвиток багатьох галузей промисловості не тільки України, а й колишнього СРСР. Її використовували для створення цифрової радіоелектронної апаратури літаків, ракет, кораблів, а також для виготовлення сучасної побутової техніки (радіоприймачів, магнітофонів тощо). У 1974 р. , наприклад, одних тільки калькуляторів було випущено понад 100 тисяч. НВО "Кристал" стало головною організацією для країн Ради Економічної Взаємодопомоги з МОП - інтегральних схем - основного напряму розвитку ВІС. У 70-х і на початку 80-х років ХХ ст. його продукція тільки дещо поступалася аналогічній західній.

Наприкінці 80-х років ХХ ст. внаслідок хибної науково-технічної політики (вольове рішення Міністерства електронної промисловості СРСР, що полягало у "совєтизаціїї" американської техніки) НВО "Кристал" змушене було перейти на копіювання досягнутого у США, що заздалегідь прирікало його на відставання. Проте і в "совєтизації" перших американських мікропроцесорів "Кристал" зумів відзначитися - розроблені в об'єднанні і передані в серійне виробництво восьмирозрядні, а потім шістнадцятирозрядні мікропроцесори практично не відрізнялися від зарубіжних, що підтвердила здійснена у США експертиза.

За завданням Міністерства електронної промисловості в 1970 р. було створено перший в СРСР і Європі мікрокалькулятор на 4-х великих інтегральних схемах із ступенем інтеграції до 500 транзисторів на кристалі. ВІС виготовляли на дослідному заводі НДІ "Мікроприлад", складання мікрокалькуляторів здійснювали в м. Світловодську, де розміщувалася філія цього заводу.

У науково-виробничому об'єднанні "Кристал" провідного науковою організацією був науково-дослідний інститут "Мікроприлад". У 1972 -1973 рр. у "Мікроприладі" розгорнули систему машинного проектування на базі "БЭСМ-6" та інших ЕОМ, що дало змогу проектувати ВІС з високим ступенем інтеграції. Час розробки ВІС скоротився до 50-70 днів. Для цього створили складний комплекс програм, що забезпечував процес проектування ВІС. Сотні тисяч їх компонентів необхідно було з'єднати між собою відповідно до функціонального призначення ВІС і при цьому не допустити жодної помилки.

Монтаж устаткування, підготовка і налагоджування програм потребували напруженої тризмінної роботи значної частини колективу "Мікроприлада" упродовж кількох місяців.

Для випуску нових ВІС необхідно було розробити не тільки досконалішу систему проектування, а й прогресивніші технологічні процеси, які забезпечували б ступінь інтеграції понад 100 тис. транзисторів на кристалі та швидкість перемикання до десятків мегагерц. До того ж доводилося починати з "чистого аркуша" - використати західний досвід учені та конструктори не мали можливості, публікації з цього питання в зарубіжній пресі тільки-но з'явилися.

За короткий час було змонтовано сучасні "чисті" кімнати зі складним технологічним і вимірювально-складальним устаткуванням, розроблено і впроваджено технологію виготовлення дешевих пластмасових корпусів ВІС тощо.

У 1974 р. на заводі напівпровідникових приладів НВО "Кристал" повністю освоїли технологічний процес виготовлення ВІС і розпочали - вперше в Україні, СРСР і Європі - їх масове виробництво.

"Кристал" успішно впорався з цим нелегким завданням. Організація безперервного циклу робіт - від проектування до виготовлення ВІС - дала змогу скоротити строки створення нових ВІС і засобів мікропроцесорної техніки, підвищити їхню якість, знизити вартість.

Упродовж 1974 року було випущено 200 тис. ВІС, 100 тис. калькуляторів, 200 тис. клавішних ЕОМ.

Дванадцять років становлення промислової мікроелектроніки в Україні (1962 -1974) пов'язані передусім з ім'ям Станіслава Олексійовича Моральова. Він народився в 1929 р. у Молотовську Кіровської області. Після закінчення школи в 1947 р. поступив на радіофакультет Київського політехнічного інституту. Працював на київському "Арсеналі" інженером-конструктором з розробки фотоекспонометрів. Тут С.О. Моральов познайомився з відомим ученим В.Є. Лашкарьовим, дослідження якого виявилися дуже корисними для розробки напівпровідникового фотоекспонометра. Так доля звела його з людиною, втіленню головного наукового досягнення якої в реальні засоби мікроелектроніки він віддав кращі роки свого життя. У 1962 р. С.О. Моральов очолює скромне КБ-3, і через чотири роки перетворює його на потужний НДІ "Мікроприлад". У 1970 р. сформувалося науково-промислове об'єднання НВО "Кристал". НДІ "Мікроприлад" став провідною організацією цього об'єднання. На С.О. Моральова, генерального директора НВО "Кристал", лягла величезна відповідальність - вибір наукового напряму, формування колективу співробітників, координація науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт з метою впровадження результатів у великосерійне виробництво.

Самовіддана праця С.О. Моральова була високо оцінена в 1970 р., його нагородили орденом Трудового Червоного Прапора.

Найближчим помічником Станіслава Олексійовича в ті роки був Костянтин Михайлович Кролевець (1932 -1986) - заступник директора, науковий керівник робіт, виконуваних у "Мікроприладі", а згодом - у "Кристалі". Він закінчив інженерно-фізичний факультет Київського політехнічного інституту. Під керівництвом і за безпосередньої участі Костянтина Михайловича протягом двадцяти років були виконані дослідження, пов'язані з розробкою і виробництвом ВІС, закладено принципи побудови засобів мікроелектроніки, реалізовано технологічний комплекс з метою випуску мікропроцесорних ВІС для апаратури народногосподарського і спеціального призначення. В останні роки своєї діяльності він займався розробкою так званих компліментарних ВІС. Це один з найперспективніших напрямів розвитку мікроелектронної техніки.

Керівником робіт зі створення багатьох ВІС, у тому числі ВІС К1810 - 16-розрядного мікропроцесора, аналога американського Іntel X86, був Альфред Вітольдович Кобилинський.

У 1962 р. А.В. Кобилинський закінчив Київський політехнічний інститут, 1969 року прийшов у НДІ "Мікроприлад". Він вніс великий вклад у розробку теоретичних питань створення мікропроцесорних засобів обчислювальної техніки, в організацію їх серійного виробництва. З цієї тематики Альфред Вітольдович отримав 8 авторських свідоцтв. За розробку і застосування мікропроцесорної техніки Президія АН УРСР у 1983 р. присудила А.В. Кобилинському премію ім. С.О. Лебедєва.

Фанатично відданий роботі, він не шкодував своїх сил і здоров'я. А воно було серйозно підірвано: йому довелося брати участь у випробуваннях першої атомної бомби, і це потім позначилося постійними виснажливими болями в спині і суглобах. Але всіх вражали працездатність, творчий заряд, оптимізм і мужність цієї людини.

Під керівництвом А.В. Кобилинського розроблено і впроваджено в серійне виробництво 30 типів ВІС восьмирозрядного мікроконтролера, високопродуктивні 16-розрядні мікропроцесорні комплекти і сімейство однокристальних ЕОМ. Вони стали першими у вітчизняній мікроелектроніці.

Головним конструктором напівпровідникових запам'ятовуючих пристроїв у НДІ "Мікроприлад" був Володимир Павлович Сидоренко - відомий учений у галузі твердотільної електроніки. Під його керівництвом і за особистої участі сформувався науково-технічний напрям енергонезалежних запам'ятовуючих пристроїв. В.П. Сидоренко отримав 74 авторські свідоцтва на винаходи і 6 патентів іноземних держав (США, ФРН, Великобританії та ін.).

Значний вклад у розвиток НДІ "Мікроприлад", а згодом і "Кристала" вніс доктор технічних наук професор Володимир Петрович Белевський. Його талант і самовіддана праця сприяли створенню вакуумного устаткування і тонкоплівкової технології, цеху і ряду підприємств з випуску інтегральних схем у Києві, Зеленограді, Івано-Франківську, Вінниці, Світловодську. Виконані під керівництвом вченого конструкторсько-технологічні розробки впроваджувалися на підприємствах України, Росії, Білорусії, а також в Угорщині. В.П. Белевський - автор 273 наукових праць і винаходів, упродовж 1981 -1988 років він працював головним технологом Міністерства електронної промисловості СРСР.

Для остаточного переходу на нові технології та устаткування потрібні були великі капіталовкладення, яких "Кристал" не мав. Це призвело до того, що в 90-х роках розробки і продукція об'єднання уже відставали від світового рівня. Розпад СРСР і затяжна економічна криза в Україні призвели до того, що "Кристал" втратив ринки збуту своєї продукції, необхідну фінансову підтримку держави.

Наприкінці 90-х років ХХ століття починається поступове відродження комп'ютерної промисловості та мікроелектронних технологій в Україні. Розпочато випуск персональних комп'ютерів на елементній базі, яка закуповується, налагоджуються мікроелектронні технології, відновлюються зв'язки з замовниками продукції як в Україні, так і за рубежем.

Ілюстрації   ›››