Золотi віхи розвитку інформаційних технологій в Україні

Підготовка кадрів

Величезний обсяг робіт, виконаний в Україні у період становлення і початкового розвитку обчислювальної техніки, був би нездійсненним, якби не були підготовлені за ці роки багатотисячні кадри фахівців для науково-дослідних інститутів, конструкторських бюро і промислових підприємств. Спочатку ставка робилася на Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка і Київський політехнічний інститут.

Слід зазначити, що ще в 1951 р. С.О. Лебедєв першим звернувся в керівні інстанції з мотивуванням необхідності підготовки спеціалістів у галузі обчислювальної техніки, але тоді нічого не було зроблено.

В.М. Глушков відразу ж по приїзді до Києва розпочав активно піклуватися про підготовку кадрів, у тому числі високої класифікації. Насамперед ввели спеціалізації з обчислювальної математики та обчислювальної техніки в Київському університеті і Київському політехнічному інституті на радіотехнічному факультеті. Пізніше на базі цих фахів були створені факультет кібернетики - в університеті і факультет автоматики та обчислювальної техніки - в політехнічному інституті.

На механіко-математичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка за ініціативою В.М. Глушкова в 1965 р. організували кафедру теоретичної кібернетики. Віктор Михайлович був першим її завідувачем. У 1969 р. знову ж за його ініціативою уперше в СРСР у Київському університеті було засновано факультет кібернетики, першим деканом якого став академік АН УРСР І.І. Ляшко. Ядро факультету утворили кафедри теоретичної кібернетики та обчислювальної математики .

В.М. Глушков вимагав, щоб усі співробітники, будучи у відрядженнях в містах України, відвідували вузи і читали там лекції, або ж проводили консультації, знайомилися зі студентами та агітували найбільш здібних з них на роботу в Інституті кібернетики.

Підготовка спеціалістів починалася зі шкільної лави. Інститут кібернетики взяв шефство над школами, де в старших класах почали викладати програмування. Влаштовувалися різноманітні конкурси та олімпіади для школярів Малої академії наук. Влітку їм читали лекції вчені та спеціалісти з Києва, Москви і Новосибірська. Була організована школа-інтернат у Феофанії, над якою здійснював шефство Інститут кібернетики. Згодом її передали Київському університету.

Вчені Інституту кібернетики читали лекції у Будинку науково-технічної пропаганди для перепідготовки інженерно-технічних працівників Києва. Цикли лекцій В.М. Глушкова з теорії автоматів, теорії алгоритмів вийшли окремими монографіями.

І, нарешті, не була забута і середня ланка - підготовка техніків-операторів ЕОМ. Вдалося запровадити цей фах в одному з київських технікумів. В Україні була створена грунтовна база для підготовки кадрів розробників ЕОМ і кібернетичних систем різноманітного призначення.

Учені України підготували та опублікували підручники і довідники з цифрової обчислювальної техніки, створили цілий ряд монографій з теорії ЕОМ, організували випуск наукових журналів з проблем кібернетики та цифрової обчислювальної техніки.

Першим було видано (1960) підручник "Элементы теории электронных цифровых вычислительных машин". (Автори Є.Н. Вавілов та Г.П. Портной. За редакцією В.М. Глушкова).

Завдяки всім цим заходам у Києві та в інших містах України сформувалася велика армія інженерів, програмістів, системотехніків із застосування ЕОМ. Були розроблені типові навчальні програми для вузів.

Тридцять років організатором і незмінним керівником кафедри обчислювальної техніки в Київському політехнічному інституті (нині - Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут") був Костянтин Григорович Самофалов. Створені кафедрою педагогічна і наукова школи добре відомі не лише в Україні, а й за її межами. Тільки одна ця кафедра в 60-80-х роках ХХ ст. підготувала понад 5000 інженерів, 300 кандидатів і 18 докторів наук. Співробітниками кафедри отримано 850 авторських свідоцтв і патентів. Кафедра стала базою для створення двох інших - прикладної математики і спеціалізованих комп'ютерних систем.

Член-кореспондент НАН України, лауреат Державної премії СРСР і Державної премії УРСР К.Г. Самофалов працює в інституті понад 50 років. За цей час він виріс у видатного вченого, відомого своїми працями з проблем створення елементів обчислювальної техніки на базі діелектриків і в галузі конвеєрних обчислювальних систем. Костянтин Григорович - Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії СРСР.

У підготовці кадрів вищої кваліфікації (докторів і кандидатів наук) ключовою ланкою завжди була підготовка докторів, адже, не розв'язавши цієї проблеми, не можливо вирішити й іншої - сформувати достатню кількість компетентних спеціалістів, які могли б керувати аспірантами й утворити ядро майбутніх учених рад із захисту дисертацій. Надзвичайно великого значення цьому надавав В.М. Глушков. Тільки в Інституті кібернетики до 1972 року працювало 60 докторів і майже півтисячі кандидатів наук. Чимало докторів наук було підготовлено для вузів та інших установ.

З питань підготовки висококваліфікованих спеціалістів у галузі обчислювальної техніки Інститут кібернетики АН УРСР тоді був унікальною установою навіть порівняно з організаціями І.В. Курчатова та С.П. Корольова, хоча вони мали значно більше можливостей.

У 60-70-і роки ХХ ст. в цілому ряді університетів та інститутів у різних містах України була організована підготовка фахівців з обчислювальної техніки, мікроелектроніки, обчислювальної математики, програмування. У даній галузі Україна повністю забезпечила свої потреби в кадрах усіх рівнів кваліфікації.