Міні комп'ютери.

Перший міні-комп'ютер в Україні "УПО-1"

Перший міні-комп'ютер в Україні "УПО-1" (пристрій первинної обробки даних у вимірювальних системах). Розробники: Інститут кібернетики АН України та Житомирський завод "Измеритель". Керівник робіт Б.М.Малиновський. Виконавці: В.С.Каленчук, П.М.Сиваченко, співробітники Житомирського заводу "Измеритель". 1972 р.

Міні комп'ютер "М-180"(управляючий обчислювальний комплекс "Сокол")

Управляючий обчислювальний комплекс УОК "Сокол" (міні-комп'ютер "М-180") з пристроєм зв'язку з об'єктом (ПЗО) "Сектор" для автоматизації лабораторного експерименту був прийнятий Держкомісією. За цикл робіт зі створення та застосування комп'ютера М-180 і ПЗО "Сектор" була присуджена премія ім. М. Островського (Алішов Н.І., Новіков Б.В., Малиновський Л.Б.). Комп'ютер "М-180" нагороджений Золотою медаллю Виставки досягнень народного господарства ВДНГ. Розробники Малиновський Б.М., Каленчук В.С., Сиваченко П.М., Реутов В.Б., Новіков Б.В., Коритна Л.О., Алішов Н.І. та ін.

Випуск міні комп'ютера "М-180" був організований на Львівському об'єднанні ім.Леніна. Оскільки вся продукція заводу мала марку "Сокол" було запропоновано замість робочої назви комп'ютера (електронної обчислювальної машини) "М-180" дати назву - управляючий обчислювальний комплекс "Сокол".

Управляючий обчислювальний комплекс "Сокол" був призначений для використання: - у системах автоматизації найбільш масових лабораторних експериментів, які проводилися у науково-дослідних інститутах хімічного, технічного, біологічного й іншого профілів, з виконанням функцій збору, попередньої обробки і реєстрації інформації, а також контролю і керуванню експериментами такого типу; - у складних системах автоматизації науково-технічних експериментів, системах контролю і керування технологічними процесами й об'єктами, як комп'ютер нижнього рівня; - у спеціалізованих системах контролю і керування.

Міні-комп'ютер "M-180" для автоматизації лабораторних експериментів. Магнітний пристрій (вгорі), керований комп'ютером, підтримує в повітрі, у декількох сантиметрах від магніту "лялечку" с металевою голівкою. Сфотографовано момент, коли між магнітним пристроєм і "лялечкою" знаходиться зошит. 1974 р.
У 1978 році для Інституту атомної енергії імені І.В.Курчатова був створений спеціалізований комп'ютер для утримання плазми в "Токомаку".
Інститут кібернетики АН України. Б.М.Малиновський, В.С.Каленчук, В.П.Боюн

Міні-комп'ютер "M-180" (управляючий обчислювальний комплекс "Сокол") характеризувався:
- модульною структурою,
- мікропрограмним керуванням з реалізацією статичного і динамічного принципів мікропрограмування,
- ефективним набором команд, що включають 115 основних команд,
- стандартним інтерфейсом вводу - виводу,
- розвиненою ієрархічною системою переривання,
- багаторегістровою структурою операційного пристрою, що забезпечує максимальну зручність обслуговування системи переривання,
- багатофункціональним використанням устаткування процесорного оперативного запам'ятовуючого пристрою (ОЗП),
- ефективною й економічною внутрішньою системою контролю,
- сучасною конструктивно-технологічною й елементною базою,
- новими принципами побудови пристрою зв'язку з об'єктом (ПЗО) ("УСО" "Устройство связи с объектом" - назва російською мовою).

Базової керуючої моделі "Сокол" було достатньо для побудови різноманітних систем автоматизації вимірювальних, іспитових і технологічних процесів.

Комплекс "Сокол" складався з:
- обчислювача, що включав процесор, процесорний оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), пасивний запам'ятовуючий пристрій (ПЗП);
- блока живлення, що забезпечував необхідну для збереження інформації в ОЗП програму включення і вимикання;
- блока пристрою зв'язку з об'єктом ПЗО;
- пристрію вводу - виводу на базі "Консул-260";
- пристрію введення з перфострічки;
- пристрію виведення на перфострічку.

Технічні характеристики міні-комп'ютера "M-180" (управляючого обчислювального комплексу "Сокол"):

Інформація представлялася двійковими 16-розрядними числами з фіксованої комою.
Середня швидкодія - 40-50 тисяч операцій за секунду.
Місткість процесорного ОЗП - 4 кбайт, ПЗП - 8 кбайт. Час циклу ОЗП - 3 мкс, ПЗП - 1 мкс.
До процесора можна було підключити до чотирьох блоків додаткової пам'яті. Максимальний адресний об'єм пам'яті - 64 кбайт.
Процесор мав вісім інтерфейсних місць для підключення зовнішніх пристроїв (ЗП), розширювачів вводу - виводу (РВВ) або пристроїв зв'язку з об'єктом ПЗО, що виходили на ранг зв'язку 2К. Один РВВ був розрахований на підключення 15 зовнішніх пристроїв.
Система переривання мала вісім рівнів переривання від зовнішніх пристроїв і вісім програмних рівнів переривання. Максимальна швидкість обміну з зовнішніми пристроями в мультиплексному режимі - 5 кбайт/с, у монопольному режимі - до 100 кбайт/с.
Живлення пристрою управляючого обчислювального пристрою "Сокол" здійснювалося від однофазної мережі перемінного струму напругою 220 В і частотою 50 Гц.
Наробіток на відмовлення (без обліку механізмів зовнішніх пристроїв) - був не менш 1000 год.

Математичне забезпечення управляючого обчислювального комплексу "Сокол" на програмному і мікропрограмному рівнях і складалося з:
- тестової системи для тестового контролю пристроїв машини,
- системи вводу - виводу для завантаження програм і взаємодії машини з зовнішніми пристроями;
- транслюючої системи для транслювання і редагування програм з мови символьного кодування (Ассемблер),
- бібліотеки стандартних підпрограм
Математичне забезпечення управляючого обчислювального комплексу "Сокол" дозволяло ефективно використовувати апаратуру машини для рішення задач аналізу експериментальних даних контролю і керування науково-технічними експериментами і технологічними процесами.

Пристрій зв'язку з об'єктом управляючого обчислювального комплексу "Сокол"

Пристрій зв'язку з об'єктом ПЗО ("УСО" - російською мовою) являв собою набір уніфікованих конструкцій, вузлів і блоків, з яких можно було набирати ту чи іншу вимірювальну і виконавчу підсистеми відповідно до вимог конкретної задачі і характеристиками досліджуваного об'єкта.

Основними конструктивними одиницями пристрою зв'язку з об'єктом управляючого обчислювального комплексу "Сокол" були:
- плата, на якій був змонтований функціональний вузол (регістр, цифро-аналоговий перетворювач, підсилювач, комутатор і т.д.),
- секція з розніманнями типу "гніздо", що було місцем розташування плат і поєднувало окремі функціональні вузли-плати в пристрої і підсистеми.

Пристрій зв'язку з об'єктом з необхідними для даного об'єкта характеристиками - створювався компонуванням у секції плат (функціональних вузлів) у визначеному порядку, причому всі зв'язки між платами пристрою, а також між пристроями забезпечувалися незмінним монтажем секції. Кількість і типи пристроїв, що набиралися в одній секції з уніфікованих плат, обмежено тільки кількістю вільних місць у секції (усього в секції 16 місць).

Базова модель пристрою зв'язку з об'єктом, що входила до базової моделі управляючого обчислювального комплексу "Сокол", складалася з приладової шафи, пульта оператора пристрою зв'язку з об'єктом, двох секцій, з яких перша була загальною для будь-яких підсистем, що набиралися, і містили блок живлення і загальні плати управління пристрою зв'язку з об'єктом (керуюча секція), а друга була призначена для набору необхідної підсистеми з уніфікованих плат (функціональна секція).

Номенклатура пристрою зв'язку з об'єктом ПЗО містила близько 50 різних плат, що забезпечувало створення: - різних засобів введення аналогової інформації (аналого-цифрових перетворювачів),
- засобів аналогового перетворення інформації (набір нормуючих підсилювачів),
- комутаторів аналогових сигналів,
- засобів введення дискретної інформації,
- засобів виводу аналогової інформації (цифро-аналогових перетворювачів),
- засобів виводу дискретної інформації,
- засобів реєстрації вимірювальної інформації шляхом запису на буферні накопичувачі (наприклад, в ОЗП, ЕОМ, ПЛ, МЛ, друк).

Обрана структура пристрою зв'язку з об'єктом ПЗО дозволяла безупинно удосконалювати і розширювати набір уніфікованих плат, тим самим поліпшуючи і розширюючи можливості пристрою зв'язку з об'єктом. Одна управляюча секція пристрою зв'язку з об'єктом була розрахована на підключення до семи функціональних секцій.