Історія розвитку інформаційних технологій в Україні

Перший в Україні проект бортового комп'ютера
Управляючий комп'ютер "Дніпро"
Міні комп'ютери
Мікро комп'ютери
Комп'ютери в системах
Додаткові матеріали

24 серпня 2021 року 100 років від дня народження Бориса Миколайовича Малиновського

Комп'ютери створені під керівництвом Бориса Миколайовича Малиновського


Системи автоматизації технологічних процесів, складних промислових і наукових експериментів


"У 1970 році постановою Президії Академії наук України була створена Рада з автоматизації наукових досліджень, головою якої був обраний Б.М. Малиновський. Спочатку Рада намітила три різнопланових інститути - Проблем міцності, Геохімії і фізики мінералів, Проблем онкології, в яких були проведені дослідження лабораторій на предмет автоматизації експериментів, які велися в них і розроблені детальні технічні завдання. Завдяки активній допомозі інститутів були створені три зразкових системи. Всього було досліджено 20 інститутів Академії. Підсумком сімнадцятирічної роботи Ради і Інститутів стала автоматизація більшості експериментів, які потребували застосування різних засобів цифрової обчислювальної техніки."   Ю.В.Ревич.

"Автоматизація наукових досліджень починалася з автоматизації вимірювань і обробки отриманої інформації. Це ми робили ще на початку 1960-х років: на відстані обробляли дані, що надходили з Атлантичного океану. Наявність управляючої машини "Дніпро" із пристроєм зв'язку з об'єктом (ПЗО) дозволило нам раніше американців здійснити автоматизацію експерименту в Академії наук України. Американці використовували для цієї мети "КАМАК" - більш досконалі технічні засоби, створені у 1967 році, тоді як ПЗО "Дніпро" було розроблено у 1961 р. Головою Ради з автоматизації наукових досліджень, організованої у 1972 р. при Президії АН України, було призначено Б.М.Малиновського. Я як віце-президент був куратором цієї Ради, а також Ради з обчислювальної техніки, керованої А.О.Стогнієм, і Ради по АСК (автоматизованим системам керування) президії, яку очолював B.C.Михалевич. Було вирішено силами академічних інститутів розробити автоматизовані проблемно-орієнтовані лабораторії АПОЛ, що включають комплекс вимірювальних засобів, ЕОМ (комп'ютерів - прим.ред.) і програми обробки вимірювань. Зараз один завод випускає рентгенівські апарати, інший - спектроаналізатори, третій - обчислювальну машину, четвертий - "КАМАК" і т.ін. Це, звичайно, не індустріальний підхід, і такими темпами ми науку не автоматизуємо до кінця XXІ століття. Ми намітили п'ять-шість АПОЛ, готуємо необхідну технічну документацію і вирішуємо питання про серійне виробництво. Зокрема мова йде про лабораторію для рентгеноструктурного аналізу, лабораторії масc-спектрографії і ще про цілий ряд лабораторій, що використовуються у хімії, фізиці та біології. Є домовленість із заводом "Точелектроприлад", що вони візьмуть на себе випуск таких лабораторій. Тоді Академія наук, замовивши їх, буде робити лише шеф монтаж. Звичайно, для якого-небудь унікального експерименту установку доведеться зібрати самим вченим. Але це повинно бути виключенням, а не правилом. А правилом повинно бути здійснення промисловістю шеф монтажу. Малиновського це відразу захопило, і він включився в роботу, а працювати він уміє, треба віддати йому належне."   В.М.Глушков, початок 1970-х.

"...Крім технологічних процесів комп'ютер УМШП "Дніпро" відразу ж знайшов застосування в системах автоматизації унікальних фізичних наукових експериментів, при випробуванні складних промислових виробів, а також в системах військового призначення. З випущених за 10 років 500 комп'ютерів УМШП "Дніпро" для цієї мети були використані дві третини (близько 350) комп'ютерів...

...Йшлося про автоматизацію масового лабораторного експерименту, про що в той час навіть не думали (винятком були Інститути ядерних досліджень та фізіології ім. О.О.Богомольця АН УРСР)."   Б.М.Малиновський.

  

Напівавтоматична система для аналізу контурних морфометричних характеристик плоских зображень об'єктів. Інститут проблем онкології НАН України. Початок 1970 років

Система складалася з координатометра, що перетворював координати точок контуру досліджуваного об'єкта в цифровий код комп'ютера УМШП "Дніпро", який аналізував характеристики цих об'єктів і регулюючих пристроїв. Дозволяла здійснювати експерименти з пульта управління комп'ютера та працювати з зображеннями, поданими на різних носіях (контурні карти, фотографії, негативи, рентгенограми) і з проекціями їх зображень. При розмірах робочого поля 300х390 мм2, система мала точність зчитування координат 0,5 мм.

  

Комплекс апаратури для проведення фізіологічних досліджень.
Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця НАН України. Початок 1970 років

У комплекс входив ряд приладів - електрофізіологічна установка для автоматичного пошуку нейронів, апаратура для двостороннього зв'язку з комп'ютером в режимі керованого експерименту, графічний алфавітно-цифровий дисплей, пристрій реєстрації біопотенціалів на магнітну стрічку РМ-4-2, фоторегістратор ФОР-2.

  

Електрофізіологічна установка для автоматичного пошуку нейронів АПН.
Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України. Початок 1970 років

Установка призначалася для електрофізіологічних досліджень діяльності нервової і м'язової систем. Виконувала автоматичний пошук нервових клітин по ряду зашитих в неї програм. Установка була забезпечена рядом пристроїв - інтегральні дискримінатори, тимчасові ворота, цифровий вимірювач часових інтервалів і т.п., які дозволяли виділяти, формувати і проводити попередні вимірювання параметрів досліджуваних сигналів, які цікавили експериментатора.

Використовувалась при проведенні фундаментальних досліджень в області физіології та при дослідженні фізіологічних показників стану людини-оператора.

В комплексі з міні-ЕОМ дозволяла повністю автоматизувати процес обробки даних в реальному часі.

  

Двокомп'ютерний комплекс для обробки та моделювання фізіологічних процесів.
Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України.

Обчислювальний комплекс складався з двох міні-комп'ютерів - "Дніпро" і Саратов, пов'язаних між собою. Фізіологічна інформація вводилась, як безпосередньо з лінії, так і з магнітної стрічки, де попередньо була зафіксована. Розроблений графічний алфавітно-цифровий дисплей на електро-променевій трубці дозволяв повністю автоматизувати процес обробки даних. Комплекс проводив обробку даних в реальному часі. Наявність в комплексі управляючого комп'ютера дозволяло проводити керований електрофізіологічний експеримент.

Комплекс використовувався при проведенні робіт з моделювання нейронних мереж. Одночасна робота двох процесорів в десятки разів скорочувала час вивчення мережі. Істотні переваги двомашинного комплексу проявлялися і при проведенні керованих експериментів в реальному часі, дозволяючи обслуговувати одночасно кілька експериментальних установок.

  

Повна автоматизація декремента коливань механічних систем.
Інститут проблем міцності НАН України. Початок 1970 років

Безпосередньо під час проведення експерименту в реальному часі комп'ютер автоматично визначав амплітудну залежність декремента коливань за один процес загасання досліджуваної механічної системи, що давало можливість підвищувати швидкість отримання характеристик демпфірування в порівнянні з ручним способом більш ніж в 100 разів. Максимальна амплітуда, для якої визначався декремент коливань становила - 5% від максимальної амплітуди. Робочий діапазон частот - 10 гц÷10 кГц. Діапазон вимірюваних значень декремента коливань – 10-2÷10-4.

  

Канал міжмашинного зв'язку "МИР-2" – "БЭСМ-6".
Інститут проблем онкології НАН України. Початок 1970 років

Варіант об'єднання територіально роз'єднаних компьютерів в обчислювальні комплекси. У цьому комплексі малі обчислювальні машини використовувались в якості інтелектуальних пультів обчислювальної машини "БЭСМ-6".

  

Автоматичний пристрій введення графіків в компьютер
Інститут проблем онкології НАН України. Початок 1970 років


Пристрій дозволяв вводити графічну інформацію з діаграмних стрічок самописців. Довжина діаграмної стрічки не обмежувалася. Ширина робочого поля була не більше 200 мм. Колір діаграмної сітки - блакитний або зелений. Пристрій призначався для автоматичного введення графічної інформації в комп'ютер УМШП "Дніпро".

  

Автоматизація досліджень по біохемолюмінісценціі.
Інститут проблем онкології НАН України. Початок 1970 років

Пристрій на базі комп'ютера УМШП "Дніпро", створений Інститутом проблем онкології НАН України, дозволяв будувати яскравість світіння, як функцію часу - дослідження надслабкого світіння полягало в пошуку інформативних характеристик кривих світіння і побудові енергетичної поверхні двох змінних (t, f). Вимірювання індукованого надслабкого світіння використовувалося при діагностиці злоякісних пухлин.

  

Установка СНТ-5П для дослідження механічних властивостей матеріалів при складному напруженому стані в широкому діапазоні температур.
Інститут Проблем міцності НАН України.

Установка СНТ-5П призначалась для визначення деформаційних і міцнісних властивостей матеріалів при плоскій напрузі стану в умовах низьких (до -180°С) і високих (до +800°С) температур.

Плоский напружений стан створювався в тонкостінному трубчатому зразку (= 25 мм, = 160 мм, = 0,5÷1 мм) навантаженням його осьовою силою (розтягнення, стиснення), крутним моментом і внутрішнім тиском. Компоненти навантаження змінювалися пропорційно одному параметру незалежно по наперед заданим програмам.

В установці була присутня система автоматичної обробки результатів експерименту і управління на базі комп'ютера УМШП "Дніпро". В автоматичному режимі система здійснювала збір інформації, обробку і вироблення управляючих дій, що дозволяли проводити корекцію програми навантаження. За даними кожного опитування відповідних датчиків проводилися необхідні обчислення з друком наступних параметрів: осьових, тангенціальних і кутових деформацій, осьових, тангенціальних і дотичних напружень, істинних і умовних головних напружень і деформацій, параметрів, що характеризувало напрямок головних осей, максимальних дотичних напружень та зсувів октаедричних напруг і деформацій.

Завдяки широкому температурному діапазону випробувань, автоматизація процесів навантаження зразка і вимірювання деформацій, високої надійності в роботі установки СНТ-5П застосувувалися в науково-дослідних організаціях та заводських лабораторіях, що займалися механічними випробуваннями матеріалів.

  

Двокоординатний автоматичний препаратоводій ДАП.
Інститут фізіології ім.О.О.Богомольця НАН України. Початок 1970 років


Прилад автоматизував процес вимірювань при вивченні структурної організації різних біологічних утворень за допомогою світлового мікроскопа. Прилад дозволяв здійснювати дискретне переміщення препарату з високою точністю (величина одиничного переміщення 5±0,2 мкм) в полі зору мікроскопу і реєстрацію координат, ідентифікованих оператором об'єктів. Загальна величина переміщення препарату по кожній з координат була – 50 мм. Прилад мав кілька режимів роботи: прискорене переміщення препарату з частотою 100 кроків/секунду, одиничне переміщення і автоматичне переміщення із заданою частотою і дозволяв здійснювати знаходження потрібної області по заданим з пульта координатам і сканування площі, що задається.

Використовувався в медико-біологічних дослідженнях, дефектоскопії дрібних виробів, у виробництві та контролі мікросхем і т.п.

Результати вимірювань в приладі виводилися в стандартному коді, що дозволяло стикувати його безпосередньо з міні-комп'ютером, який розраховував ряд параметрів (площа, периметр, коефіцієнти зігнутості) досліджуваних об'єктів, а також відновлював об'ємну конфігурацію об'єктів по серійних зрізах.

Комп'ютери в системах

Система промислових випробувань ракетних двигунів. 1966-1968 рр.

Системи автоматизації експериментальних досліджень. 1970 р.

Автоматизована система для випробування космічної техніки. 1976-1983 рр.

Пристрій автоматичного пошуку несправностей в вузлах і блоках комп'ютерів. 1969 р.

Додаткові матеріали по темі