English
Русский |
З глибоким сумом сповіщаємо, що 19 жовтня 2019 року пішов з життя видатний український учений, фахівець у галузі теорії ймовірності та її застосувань, головний науковий співробітник Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, Заслужений діяч науки і техніки України, лауреат державних премій України в галузі науки і техніки академік НАН України Коваленко Ігор Миколайович.
І.М. Коваленко – видатний вчений у галузі теорії ймовірності та її застосувань (проблеми теорії надійності, масового обслуговування, комбінаторний аналіз, стохастична геометрія, стохастичне моделювання), доктор технічних наук (1964), доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1965), член-кореспондент НАН України (1972), академік НАН України (1978), Заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії СРСР (1979) та Державних премій України (1978, 2001), лауреат премій НАН України імені В.М.Глушкова (1983), імені В.С.Михалєвича (2000) та імені А.О.Дородніцина (2011).
Ігор Миколайович Коваленко народився в Києві 16 березня 1935 року. Батько Коваленко Микола Олександрович (1904-1977) - інженер, працював у проектних організаціях. Велику Вітчизняну війну провів в інженерних військах, демобілізувався в 1946 р. в званні інженер-майора. Мати Явон Валерія Володимирівна (1913-1997) - інженер-гідромеліораторів, була головним інженером багатьох проектів. Дитинство Ігоря пройшло в селі Чернігівської області, де його дід Явон Володимир Михайлович був директором, а бабуся Явон (Рейхардт) Зоя Іванівна - вчителькою школи-семирічки.
У 1946 р. батько повернувся в свою довоєнну квартиру в Києві і забрав Ігоря, записавши його в одну з кращих Київських шкіл - школу №92 імені Івана Франка. У старших класах Ігор захопився математикою: цьому сприяла його участь в олімпіадному гуртку для школярів, що проводився щороку на мехматі Київського університету ім. Т.Г.Шевченка. Одним з керівників гуртка був Володимир Сергійович Михалевич - згодом директор Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, академік НАН України та АН СРСР. Доля склалася так, що він став одним з найближчих вчителів Ігоря Коваленко.
Після закінчення середньої школи (із золотою медаллю) Ігор поступив на мехмат Київського університету ім. Т.Г.Шевченко, де учився на кафедрі теорії ймовірностей та алгебри (завідувач академік АН УРСР Борис Володимирович Гнєденко). На кафедрі працювали видатні вчені і педагоги Б.В.Гнєденко, Л.А.Калужнін, І.І.Гихман, талановиті молоді дослідники В.С.Михалевич, В.С.Королюк, А.В.Скороход, М.І.Ядренко. Це створювало прекрасну творчу обстановку для виховання здібної молоді. У цій обстановці Ігор Коваленко зробив свої перші наукові кроки, написавши дипломну роботу по статистичним вирішальним функціям під керівництвом В.С.Михалевича.
Після закінчення механіко-математичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка його було направлено в Обчислювальний центр АН УРСР та через короткий час прийнято до аспірантури Інституту математики АН УРСР під керівництвом академіка Б.В.Гнєденка. Аспірантські роки були дуже плідними для І.М.Коваленка, коли він довів теорему про інваріантність (нечутливість) систем обслуговування та розв’язав низку задач академіка А.М.Колмогорова.
І.М. Коваленко працював у Москві (1962-1971) в оборонному інституті, де досліджував надійність військової техніки. В 1971 р., коли Ігор Миколайович на запрошення академіка В.М.Глушкова повернувся до Києва, він очолив відділ математичної теорії надійності, яким керував протягом 1971-2016 рр. Серед його учнів понад 40 докторів і кандидатів наук, 2 члени-кореспонденти НАН України.
Головні напрямки досліджень теорія масового обслуговування, теорія надійності, метод Монте-Карло, комбінаторний аналіз, стохастична геометрія. 20 книг, 200 публікацій.
Понад 35 років своєї трудової діяльності Ігор Миколайович віддав вихованню майбутньої наукової зміни. Він викладав у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського", Московському інституті електронного машинобудування (завідував кафедрою) та КВІРТУ ППО.
Ігор Миколайович був членом Клубу ім. М.М.Амосова при Будинку вчених НАНУ, він був глибоко порядною людиною. Члени Клубу та друзі глибоко сумують за Ігорем Миколайовичем Коваленко і висловлюють щире співчуття його рідним і близьким. Пам'ять про нього залишиться в наших серцях.