Подвиг молодості.
Нарис про Геннадія Олександровича Михайлова

Мало хто знає, що в листопаді 1953 р., тобто через півріччя після завершення налагодження "БЭСМ", в Інституті атомної енергії в Москві була введена в дію і протягом семи років успішно експлуатувалася перша в країні ЕОМ послідовної дії "ЦЭМ-1". Рішення про її розробку сформувалося майже випадково. Академіку Сергію Львовичу Соболєву, найкрупнішому математику (у ту пору заступнику І.В.Курчатова), потрапив у руки американський журнал з описом ЕОМ "ЭНИАК". Йшов 1950 р. Імовірно, йому було дещо відомо про розробки вітчизняних ЕОМ "Стрела" і "БЭСМ", що почалися в той час. Учений передав журнал керівнику вимірювальної лабораторії інституту Н.А. Явлінському. Після чого журнал опинився в руках молодого інженера, який три роки тому закінчив Іванівський енергетичний інститут, Геннадія Олександровича Михайлова. Серед убогих закордонних публікацій він розшукав ще дві чи три статті в англійських журналах про машину "ЭДСАК", побудовану в Кембріджському університеті. Однак у них приводилися лише блок-схема і паспортні дані машини.

Двійкова система числення в ті часи теж була одкровенням, не говорячи вже про програмування. Не було і літератури по чисельних методах рішення задач. Були ще одні труднощі: бригада, що проектувала та монтувала, а потім налагоджувала машину, включаючи Михайлова, складалася... з чотирьох чоловік - двох інженерів і двох техніків. У практиці створення перших ЕОМ такого не було!

Так само як усі схеми перших ЕОМ ("МЭСМ" і "БЭСМ") були розроблені самим С.О.Лебедєвим, так і схеми "ЦЭМ-1" були складені Михайловим. Інший варіант у тих умовах "не проходив".

У "ЦЭМ-1" відразу ж була задіяна оперативна пам'ять на 128 двійкових 31-розрядних чисел на ртутних лініях затримки по 16 чисел у кожній, з послідовною вибіркою на частоті 512 кбіт/с. Ємність пам'яті пізніше була доведена до 496 чисел і додано зовнішній ЗП - 4096 чисел на магнітному барабані. Введення і виведення даних були організовані на основі телеграфного апарату СТ-35, цифродрук на телеграфній стрічці дублювався на 5-дорожечній перфострічці; введення даних - з такої ж перфострічки через фотозчитуючий пристрій на пристойній швидкості. За режимами в основних блоках машини можна було спостерігати на осцилографі-моніторі - прообразі сучасних дисплеїв. Середня швидкість виконання операцій додавання і віднімання 495 операцій за секунду, множення і ділення - 232. У машині було задіяне близько 1900 радіоламп, що споживали близько 14 квт. Розміщалася вона в шести металевих стійках-шафах розмірами порядку 80x180x40 см кожний. Усупереч побоюванням "ЦЭМ-1" працювала цілком надійно. Основне занепокоєння доставляли ртутні трубки - при довжині 1000 мм і діаметрі кварцового акустичного випромінювача 18 мм потрібно було постійно стежити і за гострою спрямованістю ультразвукового променя, і за рівнем відображень від прийомного кварцу. А таких трубок було тридцять дві. Щотижнева профілактика забезпечувала досить надійну експлуатацію.

Можна з повним правом затверджувати, що, незважаючи на ряд публікацій у закордонних журналах, розробка ЕОМ у ті роки залишалася самостійною, оригінальною, заснованою на здогадах і винахідливості. "ЦЭМ-1" багато в чому відрізнялася від "ЭДСАК": по-іншому було реалізоване множення (з округленням), введена операція ділення (без відновлення залишку), одноадресна система команд замінена двоадресною. Це, до речі, було зроблено за пропозицією С.О.Лебедєва вже в період налагодження машини - довелося переробити частину монтажу. Зовсім оригінальною виявилася система модифікації команд за допомогою "ознак" - вона дуже сприяла стиску програм, що при обмеженій оперативній пам'яті мало величезне значення.

Одну з перших програм склав С.Л.Соболєв - інтегрування диференціальних рівнянь методом Рунге-Кутта - для отримання навичок програмування. Г.О.Михайловим був розроблений набір програм введення - виведення, діагностики, а також "споживчі" програми для обчислення інтегралів, рішення систем рівнянь, обернення матриць та ін.

Далеко не відразу "ЦЭМ-1" одержала визнання навіть у рідних стінах. Керівник одного з відділень інституту - академік Лев Андрійович Арцимович, талановитий фізик, експериментатор і теоретик, прекрасно володіючи аналітичним математичним апаратом, цілком міг дозволити собі скептичне ставлення до таких новацій. Але прийшов час, коли і він переконався в корисності і силі ЕОМ: наприкінці 1954 р. Г.О.Михайлов запрограмував і вирішив рівняння, складене С.М.Осовцом (з команди теоретиків М.А.Леонтовича), що описує процес стиску плазменного шнура в експериментах по керованому термоядерному синтезу. Арцимович спочатку забракував результат - прискорене стискання з накладеними на нього коливаннями, однак після трьох-чотирьох днів теоретичного аналізу прийшов до такого ж результату, а ще тиждень потому з архівів були витягнуті осцилограми, відкинуті раніше як брак експерименту, що підтверджують цей несподіваний ефект.

Пізніше на "ЦЭМ-1" була виконана чимала кількість розрахунків по режимах атомних реакторів, розрахунку дозиметрів та ін. З машиною ознайомилися С.О.Лебедєв, А.А.Ляпунов, М.Д.Мілліонщиков та ін. Вони дали машині високу оцінку.

У 1959 р. Г.О.Михайлов переїхав до Києва, став керівником відділу в Обчислювальному центрі АН України (нині Інститут кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України).

У І960 р. він опублікував курс лекцій, прочитаний їм у 1958-1960 р. для слухачів Всесоюзного заочного енергетичного інституту (Москва). Книга вийшла в друкарні Московського енергетичного інституту за назвою "Арифметичні основи автоматичних цифрових машин і елементи програмування". Книга користувалася великою популярністю і стала однієї з перших вітчизняних видань з основ обчислювальної техніки. У Київ Г.О.Михайлов переїхав не один, разом з ним перевезли ЕОМ "ЦЭМ-1". Вона була встановлена і налагоджена в Обчислювальному центрі АН УРСР. Використання в машині ртутних трубок ускладнювало її експлуатацію. "ЦЭМ-1" передали в одну з Київських організацій. Сліди її загубилися. Г.О.Михайлов багато потрудився в Інституті кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України. Захистив кандидатську, потім докторську дисертації. Брав участь у розробці арифметичного пристрою УМШП "Днепр". Під його керівництвом у дуже короткий термін був розроблений перший в Україні цифровий інтерполятор для системи "Авангард" (Миколаївський суднобудівний завод імені 61-го Комунара). Став відомим в Україні фахівцем в області арифметико-логічних і запам'ятовуючих пристроїв і багато зробив у цій області.

І все-таки найвидатніша і пам'ятна подія в житті Г.О.Михайлова, що здійснилася на зорі зародження цифрової обчислювальної техніки - створення першої в Радянському Союзі й у континентальній Європі ЕОМ послідовної дії "ЦЭМ-1". Це був воістину подвиг молодого інженера Геннадія Олександровича Михайлова.

Додаткові матеріали

Г.О.Михайлов. "Когда компьютеры были большими".›››