"Маленькі розповіді про великих учених" За редакцією Бориса Малиновського 110-річчю Миколи Михайловича Амосова, 120-річчю Сергія Олексійовича Лебедєва, 100-річчю Віктора Михайловича Глушкова присвячується: Ювілейний збірник вибраних публікацій М.Амосова, С.Лебедєва, В.Глушкова і спогадів сучасників К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5. "Інформація у чистому вигляді – це знання. Справжнє джерело знання – це досвід." Альберт Енштейн "Геній — це один відсоток натхнення і дев’яносто дев’ять відсотків поту." Томас Едісон

Основні дати життя і діяльності Миколи Михайловича Амосова

Микола Михайлович Амосов народився 6 грудня 1913 року в с. Ольхово Вологодської області

1926-1932 рр. Навчання в школі "другого ступеня" і Лісомеханічному технікумі в м. Череповець

1932 р. Механік на 2-ої Архангельської електростанції

1934-1940 рр. Навчання у Всесоюзному заочному індустріальному інституті в Москві

1935-1939 рр. Навчання в Архангельському державному медичному інституті (денна форма навчання)

1940 р. Ординатор-хірург хірургічного відділення міжрайонної лікарні в м. Череповець

1941-1945 рр. Провідний хірург польового госпіталю (ППГ-2266)

1946 р. Завідувач операційним корпусом Інституту швидкої допомоги ім. Н.В. Скліфосовського в Москві

1947-1952 рр. Головний хірург Брянської області, завідувач хірургічним відділенням обласної лікарні

1948 р. Отримав науковий ступінь кандидата медичних наук

1952 р. Виконав першу в Україні операцію пневмонектомії хворим з полікавернозним ураженням легень в Київському науково-дослідному інституті туберкульозу та грудної хірургії

1952 р. Керівник клініки торакальної хірургії Київського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії

1953 р. Захистив дисертацію "Пневмонектомії і резекції легені при туберкульозі" та здобув науковий ступінь доктора медичних наук

1954 р. Присвоєно вчене звання професора

1955-1983 рр. Керівник клініки серцевої хірургії Київського науково-дослідного інституту туберкульозу та грудної хірургії

1955-1970 рр. Засновник і керівник першої в СРСР кафедри грудної хірургії Київського інституту підвищення кваліфікації лікарів

1958-1959 рр. Створив і вперше впровадив в хірургічну практику апарат штучного кровообігу (АШК)

1959 р. Присвоєно звання "Заслужений діяч науки УРСР"

1959-1988 рр. Керівник відділу біокібернетики Інституту кібернетики АН УРСР

1988-1995 рр. Радник при дирекції Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України

1961 р. Обрано членом-кореспондентом АМН СРСР

1961 р. Присуджена Ленінська премія за розробку і впровадження в медичну практику методів хірургічного лікування захворювань легень

1962-1991 рр. Депутат Верховної Ради СРСР (5 скликань)

1963 р. Першим в Радянському Союзі виконав протезування мітрального клапану

1965 р. Вперше в світі створив і впровадив у практику антитромботичні протези серцевих клапанів

1969 р. Обраний дійсним членом (академіком) АН УРСР

1973 р. Присвоєно звання "Герой Соціалістичної Праці"

1974 р. Член Спілки письменників СРСР

1978 р. Присуджено Державну премію Української РСР в галузі науки і техніки за "Енциклопедію кібернетики" в 2-х томах, видану в 1973-1974 рр.

1983-1988 рр. Перший директор Київського науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії

1981 р. Присвоєння малій планеті 2948 імені М.М. Амосова

с 1988 р. Почесний директор Київського науково-дослідного інституту серцево-судинної хірургії

1988 р. Присуджено Державну премію Української РСР в галузі науки і техніки за цикл робіт "Розробка і широке впровадження в практику реконструктивних операцій на клапанах серця"

1993 р. Активний учасник створення Академії медичних наук України. Обраний дійсним членом (академіком)

1993 р. Нагороджений "Почесною відзнакою Президента України"

1997 р. Присуджено Державну премію України за цикл фундаментальних і прикладних досліджень з розпізнавання сигналів і зображень та створення на їх основі інтелектуальних інформаційних технологій та систем

12 грудня 2002 р. На 90-му році пішов з життя

Нагороджений: Золотою Зіркою Героя Соціалістичної праці, двома орденами Червоної Зірки, двома орденами Леніна, орденами Вітчизняної війни І і ІІ ступеня, орденом Жовтневої революції, орденом "За заслуги" ІІ ступеня, відомчим знаком МОЗ України "Хрест Пантелеймона Цілителя" (Посмертно), медалями та грамотами.

Національному інституту серцево-судинної хірургії Академії медичних наук України присвоєно ім'я М.М.Амосова (2003). Національною академією наук України затверджена премія імені М.М.Амосова (2007).

Іменем вченого названа мала планета 2948 Сонячної системи (1984) і одна з вулиць в Києві (2003). На будинку по вулиці Б.Хмельницького, де проживав М.М.Амосов, встановлено меморіальну дошку (2003).