"Маленькі розповіді про великих учених" За редакцією Бориса Малиновського 110-річчю Миколи Михайловича Амосова, 120-річчю Сергія Олексійовича Лебедєва, 100-річчю Віктора Михайловича Глушкова присвячується: Ювілейний збірник вибраних публікацій М.Амосова, С.Лебедєва, В.Глушкова і спогадів сучасників К.: Гурович В.Г., 2022. -400с: іл. ISBN 978-617-8256-00-5. "Інформація у чистому вигляді – це знання. Справжнє джерело знання – це досвід." Альберт Енштейн "Геній — це один відсоток натхнення і дев’яносто дев’ять відсотків поту." Томас Едісон

Основні дати життя і діяльності Сергія Олексійовича Лебедєва

Сергій Олексійович Лебедєв народився 2 листопада 1902 р. в Нижньому Новгороді.

1920 р. Переїхав разом з родиною до Москви.

1921 р. Здав екстерном іспити за середню школу і вступив до МВТУ ім. М.Е.Баумана на електротехнічний факультет.

1928 р. Закінчив МВТУ ім. М.Е.Баумана.

- Прийнятий на посаду молодшого наукового співробітника у Всесоюзний електротехнічний інститут (ВЕІ) і одночасно в якості викладача в МВТУ. Після виділення електротехнічного факультету МВТУ в самостійний Московський енергетичний інститут став викладачем МЕІ.

1929 р. Опублікував одну з перших у вітчизняній літературі статтю по стійкості паралельної роботи електростанцій.

1930 р. Організував лабораторію електричних мереж в ВЕІ.

1931 р. Виступив як один з основних доповідачів на всесоюзній конференції по створенню єдиної високовольтної мережі СРСР.

1933 р. Вийшла в світ монографія "Стійкість паралельної роботи електричних систем" (співавтор П.С.Жданов).

1935 р Рішенням ВАКу затверджений у вченому званні професора по кафедрі "електричні станції та мережі".

1936-1946 рр. Завідування відділом автоматики ВЕІ.

1938-1940 рр. Наукове керівництво розробкою в Теплоенергопроекті надпотужної і наддалекої лінії електропередачі Куйбишев-Москва.

1939 р. Захистив докторську дисертацію з теорії штучної стійкості енергосистем.

1941-1946 рр. Розробка і створення керованої зброї, включаючи самонавідних на випромінюючу або відбиваючу випромінювання цілі торпед.

1941 р. Рішенням ВАКу присуджено науковий ступінь доктора технічних наук.

- Евакуювали разом з ВЕІ в м. Свердловськ (нині Єкатеринбург).

1943 р. Повернувся до Москви.

- Призначено завідувачем кафедрою релейного захисту та автоматизації електричних систем МЕІ.

1944 р. Призначено науковим керівником ЦКБ електропривода і автоматики Наркомату електропромисловості СРСР.

1945 р. Обраний дійсним членом Академії наук УРСР.

1946-1951 рр. Член Президії АН УРСР і директор Інституту енергетики АН УРСР (з травня 1947 р. після поділу його на два інститути - Інституту електротехніки АН УРСР).

1946 р. Нагороджений медаллю "За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.".

- Переїзд з родиною до Києва.

1947 р. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

- Створив лабораторію №1 по спецмоделюванню та обчислювальної техніки.

1947-1951 рр. Розробка структури та основних вузлів першої вітчизняної ЕОМ - Малої електронної лічильної машини (МЕЛМ) і керівництво її створенням в якості головного конструктора.

1948 р. Представлення доповіді на ХІІ міжнародну конференцію по великих електроенергетичних системах в Парижі.

1950 р. Удостоєний Державної премії СРСР за розробку і впровадження пристрою компаундування генераторів електростанцій для підвищення стійкості енергосистем і поліпшення роботи електроустановок (спільно з Л.В.Цукерніком).

1950-1953 рр. Завідувач лабораторією Інституту точної механіки та обчислювальної техніки АН СРСР (ІТМ і ОТ АН СРСР).

1950 р. Призначено головним конструктором швидкодіючої електронної лічильної машини ("БЭСМ").

1951 р. МЕЛМ прийнята Державною комісією в експлуатацію.

- Переїзд з родиною до Москви.

- Затвердження Державною комісією аванпроекта ЕОМ "БЭСМ".

- Організовано кафедру обчислювальної техніки в Московському фізико-технічному інституті (МФТІ) на чолі з С.О.Лебедєвим.

- Публікація перших в СРСР монографій про електронні обчислювальні машини - МЕЛМ (в співавторстві з Л.Н.Дашевським і К.О.Шкабарою) і "БЭСМ" (в співавторстві з В.А.Мельниковим).

1953-1973 рр. Директор ІТМ і ОТ АН СРСР.

1953-1956 рр. Розробка в ІТМ і ОТ АН СРСР під керівництвом С.О.Лебедєва пристроїв з автоматичного знімання даних радіолокаційних станцій (РЛС), створення з цією метою ЕОМ "Диана-1" і "Диана-2".

1953 р. Обраний дійсним членом Академії наук СРСР.

- Прийняття Державною комісією ЕОМ "БЭСМ".

1954 р. Нагороджений орденом Леніна.

1955-1959 рр. Розробка і створення ЕОМ М-20 і впровадження її в серійне виробництво.

1955 р. Рішення Ради міністрів СРСР про створення дослідного зразка М-20 і призначення С.О.Лебедєва її генеральним конструктором.

- Виступ з доповіддю на Міжнародній конференції з електронних обчислювальних приладів в Дармштадті.

- Виступ з доповіддю на конференції в Празі.

1956-1960 рр. Розробка і створення при активній участі С.О.Лебедєва першої вітчизняної системи протиракетної оборони.

1956-1958 рр. Розробка і створення ЕОМ М-40 (Головні конструктори С.О.Лебедєв і B.C.Бурцев).

1956 р. Присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці за проектування, створення і введення в експлуатацію ЕОМ "БЭСМ".

- Виступ з доповіддю про електронні обчислювальні машини на загальних зборах АН СРСР з проблем автоматизації виробництва.

- Організація і виступ з основною доповіддю на науковій конференції "Шляхи розвитку радянського математичного машинобудування і приладобудування".

- Виступ з доповіддю "Сучасна обчислювальна машина" на ІІІ Всесоюзному математичному з'їзді.

1957 р. Виступ з доповіддю на міжнародній конференції в Стокгольмі.

1958-1960 рр. Розробка і створення ЕОМ М-50 (Головні конструктори С.О.Лебедєв і B.C.Бурцев).

1958 р. Здача в серійне виробництво ЕОМ "БЭСМ-2" (Головний конструктор С.О.Лебедєв).

1959 р. Вступила в дію ЕОМ М-20.

- Відряджений в США в складі делегації вчених для ознайомлення з американською електронною обчислювальною технікою.

1961 г. Перше успішне випробування ураження балістичної ракети протиракетою.

- Наукове відрядження до Індії.

1962 р. Нагороджений орденом Леніна.

1964-1968 рр. Створення ЕОМ "БЭСМ-6" і впровадження її в серійне виробництво (Головний конструктор С.О.Лебедєв).

1964 р. Створення в ІТМ і ОТ під керівництвом С.О.Лебедєва напівпровідникової ЕОМ "БЭСМ-4".

- Відряджений до Великобританії в складі делегації Комітету з координації науки і техніки.

1965 р. Наукове відрядження до Японії

1966 р. Присуджено Ленінську премію за роботи в області спеціального точного машинобудування (спільно з колективом основних учасників роботи по створенню системи протиракетної оборони).

1968 р. Наукове відрядження до Болгарії.

1969 р. Присуджено Державну премію СРСР за розробку і впровадження у виробництво ЕОМ "БЭСМ-6" (спільно з групою співробітників ІТМ і ОТ АН СРСР і заводу САМ).

1969 р. Створення в ІТМ і ОТ серійної перевізної обчислювальної системи для протилітакового комплексу С-300.

1970 р. Відряджений до Великобританії для ознайомлення з англійською електронною обчислювальною технікою.

1971 р. Нагороджений орденом Жовтневої революції.

1972 р. Нагороджений орденом Леніна.

Сергій Олексійович Лебедєв помер 3 липня 1974 року в Москві.

Похований на Новодєвичому цвинтарі в Москві.