Інтерв'ю Бориса Євгеновича Патона
"Новій студії" для фільму про В.М.Глушкова

(з документального циклу "Таємниці України").

"Я хочу сказати ще і ще раз, і буду все життя повторювати, що Віктор Михайлович Глушков - надзвичайно талановита людина, а в деяких областях, чисто наукових, на мій погляд - геніальна людина, яка зробила величезний вклад у нашу науку, техніку, у наше громадське життя, і переоцінити важливість цього внеску для нашої країни просто неможливо.

Віктор Михайлович був, першочергово, математиком. Математики - це особливі люди. Він був алгебраїстом і завдяки своєму таланту багато чого зробив у математиці, королеві всіх наук. Він завжди пишався тим, що займався саме алгеброю, або можна сказати теоретичною математикою, і коли йому вдавалося вирішити яку-небудь нову теорему, тим більше таку, що не піддавалася зусиллям математиків за багато десятиліть, він був дуже щасливий.

Від математики Віктор Михайлович перейшов до кібернетики, обчислювальної техніки, програмування і тут по справжньому розкрився його величезний творчий потенціал. Йому вдалося багато чого досягти й в інших областях знань, але мені здається, що найбільше, що він зробив, це те, що створив прекрасний інститут кібернетики, який зараз носить його ім'я, інститут, який у свій час був, безумовно, якщо не найбільшим, то найкращим і найбільш цікавим у світі. Віктор Михайлович хотів створити Кібернетичний центр, ядром якого став би Інститут кібернетики, але з ряду причин за життя Віктора Михайловича це не удалося зробити, хоча усе було підготовлено для включення Центра в плани розвитку Академії наук. Тепер він створений, і це дуже добре, і мені здається, що цей Центр ще одержить важливі результати своїх досліджень, дуже необхідні нашій країні, нашій науці й економіці.

Далі я хотів би сказати, що любив Віктора Михайловича як мислителя, людину дуже широкого діапазону знань, а також сказати про розробку їм Загальнодержавної автоматизованої системи керування економікою СРСР - ЗДАС. Це було запропоновано вперше у світі, і він домігся великих успіхів у розгортанні роботи. Я був свідком колосальних зусиль Віктора Михайловича, пов'язаних зі створенням ЗДАС. Але цю роботу треба було погодити з Центральним Комітетом Комуністичної партії Радянського Союзу. Віктор Михайлович доповів про неї на засіданні ЦК КПРС, але тоді його не підтримали, а "по секрету" сказали: "Якщо буде створено ЗДАС, то високе керівництво залишиться без роботи, усе буде виконуватися автоматизованою системою, влада втратить авторитет". За життя Віктора Михайловича ЗДАС не було завершено. У її створенні брали участь лише організації Міністерства оборони. Але те, що робиться у світі в галузі інформаційних технологій це, на мій погляд, продовження задумів Віктора Михайловича.

Починаючи з 1964 року Віктор Михайлович до кінця життя був віце-президентом Академії наук в області природничих і технічних наук. Мені особливо хочеться підкреслити, що будучи, дійсно, видатним вченим і відповідаючи за природничі науки, він віддавав перевагу технічним наукам, поєднував теоретичні дослідження з прикладними і з тими, що зараз називаються наукомісткими, дуже важливими технологіями. Саме вони визначають подальший розвиток техніки дають можливість створювати те, що сьогодні створено. Якби він був живий, я думаю, він зробив би величезний внесок в Інтернет. Він був уже поруч з цим великим відкриттям і був одним з перших, хто цим захопився, запропонувавши ще у 1960-і роки Єдину державну мережу обчислювальних центрів - ЄДМОЦ. І, крім усього, він дуже любив свою країну і віддав їй усе своє чудове життя.

Я не буду говорити про всі роки роботи Академії наук, але в той час, коли жив і працював Віктор Михайлович, я думаю, він був найбільш талановитим і найбільш дієздатним ученим, справжнім вченим. На мій погляд справжній учений відрізняється тим, що він живе своєю наукою, віддає усього себе науці і при тому не думає про свій гаманець і про те, щоб він постійно поповнювався. Справжній вчений одержимий наукою і саме таким був Віктор Михайлович Глушков."