English
Русский |
28 серпня 2014 р. після тривалої хвороби пішов з життя відомий вчений в галузі системотехніки й теорії систем, лауреат Державних премій, Заслужений діяч науки України академік НАН України Скуріхін Володимир Ілліч.
Володимир Ілліч Скуріхін народився у м.Кіров (Росія) 17 квітня 1926 р. Закінчивши у 1947 р. Івановський енергетичний інститут, В.І.Скуріхін протягом десяти років працював у цьому інституті. З переїздом до Києва у 1958 р. Володимир Ілліч пов'язав свою наукову діяльність із Кібернетичним центром НАН України, де обіймав посади старшого наукового співробітника, вченого секретаря, завідувача відділу Обчислювального центру АН УРСР, завідувача відділу та заступника директора Інституту кібернетики імені В.М.Глушкова НАН України, заступника директора Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАН України та МОН України.
Наукові інтереси В.І.Скуріхіна охоплювали широке коло питань стосовно програмного керування, автоматизованих систем проектування та обробки експериментальних даних, комплексних автоматизованих систем управління, динаміки виробничих систем, інформаційних технологій. Він був автором понад 240 наукових праць, у тому числі 12 монографій та 4 навчальних посібників. Як вчений в галузі системотехніки й теорії систем Володимир Ілліч був науковим керівником при розробці багатьох автоматизованих систем управління та обробки даних різного рівня і призначення, впроваджених у народне господарство.
Він стояв біля витоків створення першої в нашій країні автоматизованої системи управління підприємством (АСУП) "Львів" на Львівському телевізійному заводі, в якій було реалізовано низку принципово нових на той час технічних і планово-економічних рішень. Чималі творчі зусилля спрямовував В.І. Скуріхін на розроблення ефективних автоматизованих систем проектування, які пізніше стали позначатися абревіатурою САПР (системи автоматизованого проектування). Він був науковим керівником робіт зі створення САПР "Авангард", "Контур", впроваджених на Миколаївському кораблебудівному заводі. В центрі уваги вченого були також проблеми автоматизації оброблення експериментальних даних.
В рамках цього напряму він керував роботами зі створення систем "Швидкість" і "Темп" для обробки даних, отриманих при натурних випробуваннях нових зразків техніки морського та повітряного базування. У складі Центру управління польотами академік Скуріхін брав участь в організації підготовки та забезпеченні управління польотом в рамках програми "Союз-Аполлон". В.І.Скуріхін був лауреатом державних премій УРСР та СРСР (1970, 1984), лауреатом премій НАН України імені С.О. Лебедєва (1987) та імені В.М.Глушкова (1990), удостоєний звання Заслужений діяч науки України (1981), був депутатом Київської міської ради народних депутатів(1985-1987).
В.І.Скуріхін протягом кількох років викладав у Київському політехнічному інституті. Підготував понад 40 докторів і кандидатів наук. Він вмів прищеплювати своїм учням любов до науки і наукової діяльності, виховав плеяду висококваліфікованих фахівців, які гідно понесли естафету наукової школи В.І.Скуріхіна не тільки в Україні, а й за її межами. Наукова громадськість, колеги, учні й друзі щиро сумують за Володимиром Іллічем і висловлюють співчуття його рідним та близьким.